Не вимовлю ні слова. Помовчу.
А дощ іде. А вітер хилить клени.
На серці так бентежно – до плачу.
Присядь, кохана, ближче біля мене.
Нехай не ятрять прикрощі душі,
Нехай квітує щирість поміж нами...
Присядь. Послухай. Шелестять дощі
Про те, чого не вимовиш словами
Отак. Спасибі. Чуєш, як шумить,
Як шелестить, кипить травнева злива?
Увесь наш вік – одна жагуча мить,
Я б так хотів, щоб ти була щаслива!
Нехай не ятрять прикрощі душі,
Нехай квітує щирість поміж нами...
Присядь. Послухай. Шелестять дощі
Про те, чого не вимовиш словами
Not vimovlyu ni words . Pomovchu .
A dosch іde . A vіter heal maple.
On sertsі so bentezhno - to cry.
Sit down , Koha , blizhche bilja mene .
Let them not yatryat prikroschі dushі ,
Let them kvіtuє schirіst pomіzh us ...
Sit down . Posluhay . Whispering doschі
Of those chogo not vimovish words
Otak . Spasibі . Chuєsh yak shumit ,
Yak rustle kipit Travneva zliva ?
Uves our vіk - one zhagucha Mit ,
I would so hotіv , dwellers ti bula schasliva !
Let them not yatryat prikroschі dushі ,
Let them kvіtuє schirіst pomіzh us ...
Sit down . Posluhay . Whispering doschі
Of those chogo not vimovish words
