Ми з тобою удвох пережили чимало,
І грозу, і сльозу, й веселкові мости…
Доля нас поєднала і знов роз’єднала,
Нашу дружбу тепер нам по світу нести.
Ось і все! Залишилось зробити один лише крок.
Ось і все! Хай повірить нам час,
хай полюбить удача!
Ось і все! А останній дзвінок
Чи сміється так жалібно, чи так весело плаче…
Знову вранішнє сонце проб’ється крізь хмари,
Час не спинить ніхто й не поверне назад…
Вже ніколи не буде в нас першої пари,
Вже ніколи й ніхто нас не викличе у деканат.
Ось і все! Залишилось зробити один лише крок.
Ось і все! Хай повірить нам час,
хай полюбить удача!
Ось і все! А останній дзвінок
Чи сміється так жалібно, чи так весело плаче…
Нам давали знання, гартували характер,
Тамували жалі нам – великі й малі.
Ми вклоняємось низько тобі, «альма-матер»,
Щиро дякуєм вам, дорогі наші учителі.
Ось і все! Залишилось зробити один лише крок.
Ось і все! Хай повірить нам час,
хай полюбить удача!
Ось і все! А останній дзвінок
Чи сміється так жалібно, чи так весело плаче…
