Світить сонце, світить ясне
G
В українському селі.
Am Em
Покидають рідні стріхи |
H7 Em |(2)
Усі хлопці молоді. |
Покидають рідні стріхи,
Ще й рідную родину,
А самі йдуть в ліс шукати |
Сумну й тиху хатину. |(2)
Ані свята, ні неділі
В цих криївках лісових -
Така доля нас чекає |
Усіх хлопців молодих. |(2)
Ой, тим лісом йде підвода,
На підводі чорний хрест,
А з підводи чути голос: |
"Скоро буде нам кінець..." |(2)
На підводі санітарка,
Їй на серденьку важко.
Її мужа розстріляли - |
Серце кров'ю облилось. |(2)
Во напише, він диктує:
"Як ся маєш, дорога?
Я у лісі, легко ранний. |
Скоро буду вдома я... |(2)
В мене рана невеличка -
По коліно без ноги.
Друга рана ледь замітна - |
По плече нема руки." |(2)
Він сказав їй тії слова
І тяжеленько здихнув.
Він відкинув праву ручку |
І навіки вже заснув. |(2)
Україно, Україно,
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось у лісі, |
Усі хлопці молоді! |(2)
